Серія «Одеські двері» присвячена дивовижним дверям, які ховаються в затишних одеських двориках.
З-поміж, мабуть, тисячі одеських дверей, ми обрали чотири і хочемо поділитися з вами їхньою історією.
Єврейська, 30
Ці двері знаходяться у затишному дворику будинку, який було збудовано у 1845-1847 роках за проєктом італійця Франца Моранді.
У різні часи тут була майстерня слюсарних виробів, готель, мебльовані кімнати і навіть один з цехів тютюнової фабрики «Рекорд», що розташовувалась поряд за адресою вул. Єврейська, 26.
Франц Моранді обіймав посаду головного архітектора Одеси і розробив Генеральний план міста. Він є автором багатьох будівель в Одесі, зокрема Головної сінагогі, що знаходиться на розі Єврейської та Рішельєвської, майже навпроти будинку з цими дверима.
Моранді користувався авторитетом і за кордоном. У 1886 р. його запросили у жюрі для оцінки конкурсних проектів Міланського собору.
Щодо самих дверей, то у дворику можна знайти ще одні такі, тільки іншого кольору.
Базарна, 56/58
За цією адресою розташовані два будинки, відомі як «Дома Цаузмера». Збудовані у 1883 році за проєктом інженера Заварзіна, вони наразі належать до переліку пам’яток архітектури, хоча, на жаль, і знаходяться не у найкращому стані.
Якщо ви раптом не зможете потрапити у підворіття, спробуйте зазирнути у дворик будинку Сапіра неподалік за адресою вул. Базарна, 50. Тут у флігелі ви знайдете декілька схожих дверей. Сам дворик надзвичайно колоритний.
Воронцовський провулок 4
Ці двері знаходяться в арці знаменитого «будинку з однією стіною». Прибутковий будинок було збудовано у 1889 році, він належав банкіру Георгію Рафаловичу, представнику відомої родини банкірів і консулу Бразилії, Перу і Данії в Одесі у різні часи.
Дід Георгія Давид заснував відомий у світі торговельний дім «Рафалович і К°». Клієнтом французької філії був навіть Олександр Дюма-батько. Кажуть, що письменник був особисто знайомий з Давидом Рафаловичем і навіть списав з нього героя роману «Граф Монте-Крісто» чесного судновласника Морреля🌊.
У цьому домі знімав квартиру Борис Вітте, голова Одеської судової палати і заступник міського голови. До нього сюди приїжджав його рідний брат Сергій Вітте, міністр фінансів, а потім і голова комітету міністрів Російської імперії.
Коблевська, 45
Двері знаходяться у прибутковому домі Сініцина.
Потрапити сюди виявилось складніше, ніж в інші двори, тому поки що додаємо фото з просторів інтернету.
На жаль, про дім відомо небагато. Вважається, що його було збудовано наприкінці ХІХ століття, можливо, за проєктом архітектора Тележинського Д. В.
У 1913 році у цьому домі жив потомствений почесний громадянин Севаст Миколайович Павлов.